Ваша дитина вже майже цілком доросла, через рік вона піде до школи. На шостому році життя у дітей формуються вищі почуття: інтелектуальні (допитливість, цікавість, подив та почуття гумору), естетичні (почуття прекрасного, героїчного), моральні (почуття гордості, сорому, дружби).
Блискавично починає розвиватися пізнавальна активність малят. Вони чекають від дорослих серйозних, вдумливих і правдивих відповідей. Так, з одної сторони, діти виявляють велике бажання поділитися з оточуючими своїми знаннями та уміннями, а з іншої, багатий кругозір дитини позитивно впливає на успішність її спілкування та взаємовідносин з однолітками.
Сприймання дітей цього віку досить активне, але непомітне за рахунок його повного переходу у внутрішній план. Тепер воно стає більш осмисленим, цілеспрямованим, аналітичним. Починає розвиватися довільне сприймання — спостереження. Прокидаються сенсорні здібності: окомір, спостережливість.
Водночас продовжується зростання стійкості та обсягу уваги. Починається формування довільної уваги, але мимовільна увага ще переважає над довільною. Доволі сильними та діючими засобами активізації уваги в цьому віці є ігровий та пізнавальний інтереси.
Продовжує формуватися довільна пам’ять. З’являється свідоме цілеспрямоване запам’ятовування. Але найбільш важкий матеріал діти згадують граючи. Переважним видом пам’яті у цьому віці є образна пам’ять. Також на шостому році життя починає розвиватися смислова пам’ять. Ефективність смислової словесної пам’яті залежить від розуміння інформації, яку треба запам’ятати. .
На шостому році життя активно заявляє про себе уява. Починає розвиватися продуктивна уява. Стають помітнішими перші спроби керувати власними образами, змінювати їх відповідно до свого задуму. Розвиткові уяви сприяють ігри та вправи, де діти можуть легко оперувати уявленнями: вигадувати або продовжувати історії, оповідання, казки, вірші, складати нові конструкції, виходячи за межі зразка.
Мислення у дітей 5-6 років ще наочно-образне, але з’являються елементи словесно-логічного. Також відбувається формування образно-схематичного мислення. Удосконалюються і розвиваються мислительні операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, серіація. Розвиваються категорії мислення: причина — наслідок, ціле — його складові частини, істотні ознаки — неістотні. Старшим дошкільним вже доступні завдання на передбачення. Вони можуть розповісти послідовність знайомого процесу чи явища. Завдяки поєднанню уяви, мислення та мовлення розвивається символічна функція мислення. А символи є основою для створення різних моделей предметів (матеріальних, словесних, графічних). Необхідно зауважити, що нерозвиненість символічної функції мислення значно знижує потенціал розумових можливостей дітей. Розвиток мислительних операцій є важливою умовою розвитку таких інтелектуальних здібностей як: швидкість, гнучкість мислення, здатність до варіювання засобів розв’язання завдання, до оригінальності ідей.
Щодалі інтерес дитини спрямовується на сферу взаємовідносин між людьми. Діти 5-6 років починають аналізувати та порівнювати оцінку себе дорослими із власною оцінкою, яка в цей період, як правило, є трохи завищеною (Я — гарний). Так у майбутніх школярів розвивається здатність змінювати свою точку зору, що відрізняється від власної, уміння побачити ситуацію очима іншої людини. Дитина позбувається егоцентричної позиції. Але достатньо часто у цьому віці діти виявляють брехливість. Така риса пробуджується тоді, коли вимоги дорослих до дитини завищені або неадекватні їхньому розвитку. І тоді, щоб не втрати довіру дорослих, а також уникнути нападок, діти починають придумувати виправдання своїм вчинкам, перекладати провину на інших. Дорослим у таких випадках необхідно бути дуже уважними, проявити гнучкість у своїй поведінці та методах виховання, інакше вікова особливість з часом може перерости у стійку негативну рису характеру.
