Осіннє небо, вмите журавлями,

Осіннє свято – тихе і святе.

Учителько! Ви світлий образ мами,

Дитячих доль відлуння золоте.

Золота осінь щедра на свята. Та є серед тих свят одне – найприємніше, найкраще, найщасливіше – свято Вчителя.  Кого ми з дитинства пам’ятаємо найбільше? Хто подарував нам найдорожчі знання? Хто навчав нас жити, творити, мислити? Хто радів з нами в шкільні роки, і переживав з нами прикрощі? Це все наш вчитель. Не дарма цю професію народ називає святою . Учитель проживає своє життя заради виховання і навчання дітей, дарує їм свою любов, ласку, тепло. І немає для вчителя більшої радості, як бачити своїх учнів здоровими, щасливими, мудрими людьми.

Тож цього року постукало це свято і в наші двері, в двері Процівської ЗОШ. Привітати своїх класоводів, вихователів прийшли всі учні школи. Теплим, осіннім ранком пролунав дзвоник і покликав всіх на святкову лінійку. Багато гостей зібралося на святі – адміністрація села, на чолі з головою Любов Іванівною Чешко( яка в душі завжди лишається педагогом ), батьки, родичі діток.

За традицією навчальний день в нашій школі розпочинається з виконання гімну України. Тому і сьогодні святкова лінійка почалася традиційно, після чого своє вступне слово сказала наш директор Оксана Олексіївна.

За задумкою, по сценарію, який підготувала вчитель Інна Миколаївна Хомова, в цей святковий день найстарші учні нашої школи вирішили провести вітальний інтегрований урок з різними формами навчальної і виховної роботи на тему : «Учитель спокою не зна, учитель завжди у тривозі».  Цікавим і насиченим видався урок. Зі сцени лунали настанови і побажання директору, вчителям, учням та всім працівникам школи. Багато теплих слів було сказано в адресу педагогів. І не обійшлося й  без гумору – перший клас розповів веселі гуморески про шкільне життя,  другий клас виконав веселе народне попурі українських пісень про «тяжку» долю учнів, а четвертий клас прочитав астрологічний вчительський прогноз, який розвеселив всіх присутніх. Та все ж кульмінацією свята став виступ представників самої знедоленої частини учнів – учительських дітей. Ось тут був сміх скрізь сльози! Бо ж так реально наші діти розповідали вірші про тяжкі будні вчительських дітей.

А на останок приємним сюрпризом стало виконання пісні «Многая літа» нашими колегами, викладачами музичної школи, родиною  Лузанів. За їхню підтримку і роботу  - низький уклін до землі!

Ще багато приємних поздоровлень лунало в цей день і від керівництва, і від вдячних батьків, і від люблячих учнів. Проте найбільша радість вчителя – це щодня бачити  плоди своєї праці в своїх учнях. А вони у нас найкращі!

Ми щиро дякуємо всім, хто приєднався до святкування дня вчителя, і бажаємо всім миру, любові, надії і  віри в краще майбутнє!

Зі святом працівників освіти!