У 2017-2018 навчальному році Процівська загальноосвітня школа І ступеня розширює освітні можливості для першокласників. На підставі угоди з Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України навчально-виховний процес в 1-А класі організовується за освітнім проектом «На крилах успіху», що реалізується в межах дослідно-експериментальної роботи Всеукраїнського рівня (наказ Міністерства освіти і науки України №834 від 15.07.2016). У практику діяльності школи упроваджуватимуться інноваційні підходи до особистісного розвитку дитини. Зокрема, такий стратегічний напрям, як дитиноцентризм, навколо якого вибудовується гуманна педагогіка, із особистісною орієнтацією навчання, а відповідно й діяльнісним підходом до його організації та компетентнісним – до визначення освітніх результатів.
Навчання здійснюється за експериментальним планом (наказ Міністерства освіти і науки України №189 від 07.02.107), в якому вперше в Україні зроблено крок до зменшення навчального навантаження на дитину. Так за рахунок інтеграції та зняття дублювання змісту освіти кількість навчальних предметів зменшено до шести: українська мова, іноземна мова, математика, всесвіт, арт-технології, фізична культура.
Вперше в Україні в початковій школі пропонується навчання за інтегрованими, дворівневими (базовий і розширений рівні) програмами (лист Міністерства освіти і науки України №1/11-847 від 02.02.2017), а також оригінальними сучасними навчальними посібниками і дидактичними матеріалами.
У межах проекту на якісно новий рівень виводиться і організація виховного процесу в школі. Він вирізнятиметься діяльнісним спрямуванням, формуванням певних моделей поведінки і активної життєвої позиції дитини.
В експериментальному класі працює досвідчений педагог Кириченко Віталіна Олексіївна, вчитель другої категорії, досвід роботи 9 років.
29 липня 2017 року були проведені батьківські збори для батьків майбутніх першокласників. Серед 32 присутніх батьків 18 виявили бажання прийняти участь в експерименті.
Батьки написали заяви для вступу до школи в експериментальний клас та уклали договори з освітнім проектом «На крилах успіху», згідно з яким батьки зобов’язуються перераховувати кошти на рахунок проекту, а керівники експериментального курсу забезпечувати навчально-виховний процес учнів посібниками.
Також, як подарунок, учні отримали бокси із дидактичними матеріалами. Вміщені предмети є ексклюзивними.
Також за новим освітнім проектом організовується нова форма навчання.
Толока – інноваційна форма організації навчальної діяльності учнів початкової школи, яка передбачає спільне обговорення питань, що стосуються навчально-виховного процесу у певному класі. В освітньому проекті «На крилах успіху» толоки проводитимуться на початку і наприкінці кожного робочого тижня і дня. Тривалість толоки від 7 до 10 хвилин.
Метою толоки на початку робочого тижня/дня є створення позитивного настрою і налаштування учнів на роботу протягом тижня/дня, визначення мети і вироблення плану діяльності на тиждень/день. Ці толоки проводяться щоранку перед заняттями. Ефективність організації толоки забезпечується чітким дотриманням структури і регламенту, щоб не перевантажувати учнів.
На початку тижня толока починається із привітання учнів із початком нового навчального тижня. Педагог роздає учням новий номер журналу, за яким вони працюватимуть протягом тижня. Він пропонує розглянути його і визначити за п’ятьма великими малюнками, чому учні навчатимуть лаксиків протягом тижня. Педагог вислуховує дітей і узагальнює їхні передбачення та називає соціокультурну тему тижня (її можна формулювати більш образно, ніж подано у календарному плані але не змінюючи сутності). Він запитує учнів:
Що у малюнках підказало, чому навчатимемо лаксиків?
Чому важливо, щоб лаксики про це дізнались?
Чи треба це знати самим учням і для чого?
Як протягом тижня організувати роботу з опанування цього матеріалу, щоб навчити лаксиків?
Вчитель зорієнтовує дітей на зміст роботи протягом тижня за сюжетними малюнками.
Толока, яка проводитиметься щоранку, починається привітанням учнів із новим навчальним днем і запитань, які стосуються числа, місяця та дня тижня, його порядку у тижні, знаменних дат цього дня. Педагог сам вітає і запрошує учнів привітати з днем народження і іменинами учнів, які в цей день народились або святкують день свого імені. У якості подарунка він пропонує цим учням бути «героями дня» – весь день відповідати першими на запитання вчителя, виконувати завдання біля дошки тощо. Учитель пропонує цим учням розказати, яка погода на дворі, чим вона вирізняється від учорашньої, як треба одягатись і поводитись у таку погоду (наприклад, якщо туман, чи ожеледь говоримо про безпеку), у чому переваги такої погоди, якій настрій викликає така погода.
Далі учитель пропонує уважно розглянути великий малюнок у журналі (відповідно до дня тижня: в понеділок – перший, у вівторок – другий і т.д.) і відповісти на запитання:
Що і кого ви бачите на цьому малюнку?
Що відбувається з тими, кого зображено на малюнку?
Де це відбувається?
Які запитання за цим малюнком можуть поставити вам лаксики?
Вчитель вислуховує кілька відповідей, а потім може запропонувати роботу в парах: один учень ставить запитання – інший відповідає, а потім міняються ролями.
Продовжуючи роботу за малюнком учитель може ставити запитання щодо призначення зображених на малюнку речей, пристроїв тощо; того, що можна порахувати та ін.
Підводячи підсумки, вчитель запитує: Що найбільше привернуло вашу увагу під час нашого обговорення чи на малюнку? Що сподобалось? Після кожної відповіді, вчитель має звернутись до учнів класу із запитанням: кому ще це сподобалось? (учні можуть піднімати руку/руки, колір світлофора тощо).
Зміст роботи на день фіксується в журналі за допомогою закладок (стикери, кутки певного кольору на сторінках навчальних предметів, які будуть опрацьовуватись цього дня).
Потім учитель пропонує учням «підзарядити» мозок для вдалого робочого дня і організовує роботу за 2-3 вправами з нейробики.
Метою толок наприкінці тижня/дня є підведення підсумків, визначення того, що із запланованого на толоці на початку тижня/дня вдалося досягти, а чого – ні і як врахувати це у наступний тиждень/день. Учитель пропонує дітям пригадати за умовними позначками (малюнками), що вони запланували на толоці зранку і що з цього вдалось виконати, а що ні. Відбувається обговорення того, як це відбувалось, що сподобалось, що не дуже, що треба врахувати для подальшої роботи тощо. Наприкінці толоки учитель дякує усім учням за спільно проведений день, а окремим учням і «героям дня» за їхню роботу, вчинки, досягнення (учитель називає конкретні дії, вчинки, досягнення учнів, яким дякує). Після цього педагог пропонує учням (за бажанням) висловити подяку тим своїм однокласникам, які, на їхню думку, цього заслуговують. Толока дня завершується аплодисментами учнів самим собі або спільним виконанням куплету пісні, хором проговореного прислів’я чи рядочків вірша (усі стають у тісне коло, обнімаючи один одного або тримаючись за руки).
Толоку бажано проводити у загальному колі. Одного разу стоячі, іншого – сидячі на килимі, третього – сидячі за партами, які розташовані по колу чи утворюють «один стіл» тощо.
Наші досягнення за І чверть:
Українська мова
Учні
визначають сприйняті на слух мовні і немовні звуки;звуки мови навчання серед інших (неспоріднених мов);
визначають сприйняті на слух звуки, що вимовляються за допомогою тільки голосу; голосу і шуму; шуму (без уживання термінів – голосні, приголосні звуки);
виявляють в групі слів слово з певним звуком на початку, в кінці і середині;
добирають слова з певним звуком на початку, в кінці і середині слова;
складають з окремих звуків звукосполучення (2 – звуки) і слова (до 4 звуків);
називають послідовно звуки в словах (у найпростіших випадках у словах до 4 звуків);
складають слова з перших, других чи останніх звуків (до 3) інших слів (наприклад, з перших звуків слів дим, ікла, мороз);
визначають на слух кількість звуків у словах (до 4);
визначають на слух кількість слів у реченні (простих поширених – до 5 слів);
визначають на слух кількість речень у тексті(до 4 речень, 2-4 слова у кожному, які чітко вимовляються учителем із дотриманням пауз між реченнями);
вибирають (відповідні до прослуханих слів – назв предметів) предметні малюнки і називають предмети (зображені на предметних малюнках або реальні);
угруповують (у дві групи) почуті слова за певними ознаками (наприклад, з певним звуком на початку і в кінці слова);
відповідають на запитання до прослуханого тексту (обсягом до 40 слів) – про послідовність подій, характер персонажів, своє ставлення до подій (Хто? Що? Коли? Де? Як? Чому?);
визначають у сприйнятих на слух словах наголошений звук,складі ненаголошені (ненаголошений) звуки, склади;
формулюють запитання до почутого слова (хто це?, що це?;який?, яка?, яке?, які?; що робить?, що робив?, що зробить?);
наводять приклади випадків, коли говорять з певною гучністю: голосно, напівголосно і пошепки;
виявляють розуміння(у процесі виконання завдань) інтонації як вираження людиною голосом мети висловлювання (запитання, розповідь, прохання або наказ, вимога), ставлення до того, про що говориться (з окликом, без оклику);
визначають, якою рукою (правою чи лівою) зручно виконувати графічні вправи;
правильно сидять під час виконання графічних вправ;
правильно тримають ручку й олівець (зважаючи на те, якою рукою зручно виконувати роботу);
правильно розташовують зошит, альбом, аркуш паперу для виконання роботи;
визначають сітку зошита у клітинку і широку лінію;
визначають праву і ліву сторінки розвороту зошита, альбому;
визначають початок, середину і кінець рядка;
визначають 4-5 різних контурних зображень частково накладених один на одного;
обводять силуети і трафарети предметних зображень;
наводять у певному напрямку предметні малюнки за контуром;
розфарбовують у відповідні кольори сюжетні і предметні малюнки (за зразком, усною інструкцією), дотримуючись меж зображення і певного напряму рухів олівцем;
орієнтується на сторінках зошита: визначає обкладинку і робочі сторінки; рядки для підписування зошита; праву і ліву (від себе) сторінки на розвороті; поля у зошиті та пояснюють їх призначення;
розпізнають і показують праву, ліву,верхню, нижню частину класної дошки;праву,ліву від себе,верхню (якщо зошит розташувати як класну дошку – вертикально;дальню від себе, якщо зошит лежить на парті), нижню (якщо зошит розташувати як класну дошку – вертикально; ближню від себе, якщо зошит лежить на парті) сторони сторінки у зошиті
виявляють розуміння призначення обгортки зошита і одягають на зошит обгортку;
розташовують зошит під нахилом;
орієнтується в графічній сітці: розрізняють сітку в клітинку і косу лінію; робочий рядок, основні лінії робочого рядка: верхня і нижня (якщо зошит розташувати як класну дошку – вертикально), визначають початок, кінець і середину (відносно початку і кінця рядка), середину робочого рядка відносно верхньої і нижньої його ліній; розрізняють допоміжні лінії – допоміжну надрядкову, допоміжну підрядкову, похилу;
розфарбовують зображення фломастером, крейдою; пензликом, пальчиками, використовуючи фарби (гуаш, акварель);
визначають лінії – прямі, криві, ламані; горизонтальні, вертикальні і похилі; замкнені і незамкнені; що перетинаються і не перетинаються;
виконують різні види штрихування (крапками, кружечками, штрихами, вертикальними, горизонтальними, похилими лініями тощо) за зразком, інструкцією, дотримуючись меж зображення;
проводять лінії (пунктирні, суцільні, хвилясті, зигзагоподібні, прямі, горизонтальні, вертикальні, похилі) за зразком і усною інструкцією;
наводять різні лінії, елементи рукописних букв за контуром;
проводять лінії між двома прямими, хвилястими, зигзагоподібними лініями (до 0,5 см шириною), дотримуючись середини «доріжки»;
пишуть елементи рукописних букв (окремо) за зразком;
поєднують безвідривно елементи рукописних букв (інші графічні елементи) за зразком;
виконують графічні диктанти типу: намалюй коло в середині прямокутника; проведи лінію: 3 клітинки вгору, одну клітинку праворуч і т. ін.;
знаходять і виправляють помилки у графічних вправах;
виконують самомасаж пальчиків, 3-5 пальчикові гімнастики;
вивчили букви а, о, у, і, и, м, н, л, с, е.
Особливістю уроків письма є те, що велика і маленька букви вивчаються одночасно.
Складнощі виникають в тому, що на одному уроці української мови вивчається друкована і рукописна букви.
Математика
Учні
визначають розміщення предметів на аркуші паперу, на стільниці парти, робочому столі, у класній кімнаті, на шкільному подвір’ї тощо – вгорі, внизу, ліворуч (зліва) від .., праворуч (справа) від …; між; під, над, на, в (всередині); попереду, позаду, поруч, посередині, по центру;попередній, наступний; близько, далеко;
визначають напрямок руху – праворуч, ліворуч, вгору, униз, справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгору; вперед, назад,
розміщують предмети (фігури, малюнки тощо) на аркуші паперу, робочому столі відповідно до поставленого завдання (вгорі, внизу, по центру; ліворуч, праворуч, між; під, над, на, в (всередині); попереду, позаду, поруч);
переміщують предмети у заданих напрямках руху (вгору, униз, справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгору);
розміщуються у класній кімнаті, на шкільному подвір’ї) за заданою умовою (попереду/позаду товариша; між другою і третьою партою тощо);
переміщуються в заданому напрямку (прямо, назад, направо, уліво);
коментують розміщення й переміщення предметів на площині та рух осіб по класній кімнаті й на шкільному подвір’ї;
розрізняють рядок і стовпчик, відповідно розташовує предмети, малюнки тощо;
розрізняють відношення предметів за відстанню (далеко, близько, поруч, подалі); за розміщенням (лівіше, правіше, вище, нижче, між; під, над, на, в (всередині); попереду, позаду, поруч, близько, далеко, посередині) та пояснює свій вибір
знаходять і виправляють помилки у завданнях на розміщення предметів;
доцільно використовують у мовленні слова: вгорі, внизу, ліворуч; зліва, праворуч; справа; між; під, над, на, в (всередині); попереду, позаду, поруч, посередині, по центру;попередній, наступний; близько, далеко;вгору, униз, справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгору; вперед, назад.
обирають геометричну фігуру за заданою умовою (ознакою) і пояснює вибір;
розрізняють кут, многокутники (трикутник, чотирикутник), коло, круг;
знаходять і виправляють помилки у визначені геометричних фігур;
розпізнають у довкіллі й називають предмети схожі за формою на геометричні фігури та пояснює свій вибір;
доцільно використовують у мовленні слова: точка, кут, трикутник, чотирикутник, коло;
називають предмети найближчого оточення, що характеризуються ритмічністю в побудові, оформленні тощо, називає події, що відбуваються ритмічно (сніданок, обід, вечеря тощо);
розташовують предмети, домальовують частини малюнка з метою досягнення ритмічності у розташуванні/зображенні;
знаходять серед зображень (і реальних предметів) кількох різних частин певного предмета його половину;
проводять лінію посередині зображення симетричних предметів (ваза, ковдра тощо);
домальовують половину зображення симетричних предметів (м’яч, килим тощо);
знаходять і виправляють помилки у визначенні ритмічності, половини і цілого;
доцільно використовують у мовленні слова і словосполучення: ритм, ціле, частина цілого;
розпізнають геометричні фігури: точку, пряму, промінь, відрізок, кут, ламану, многокутники (від трикутника до шестикутника);
виявляють розуміння (у процесі виконання завдань) кута як геометричної фігури, утвореної двома променями, що виходять з одної точки;
визначають вершину та сторони кута;
виявляють розуміння (у процесі виконання завдань) ламаної як сліду руху точки по прямій зі зміною напряму під кутом;
розуміють ланку як частину ламаної між вершинами двох сусідніх кутів;
визначають вершини і ланки ламаної;
виявляють розуміння (у процесі виконання завдань) кривої як сліду руху точки з плавною зміною напряму;
виявляють розуміння (у процесі виконання завдань) площини як сліду руху прямої в одному напрямку;
користуються лінійкою як інструментом для побудови геометричних фігур;
лічать предмети (до 10);
визначають кількість предметів у групі;
розкладають задану кількість предметів;
розуміють, що число позначає кількість об’єктів групи;
установлюють відповідність числа кількості об’єктів групи та кількості об’єктів групи – числу;
вивчили числа 1,2,3, вміють писати відповідні цифри, можуть називати склад цих чисел;
вивчили і вміють застосовувати знаки + і - ;
складають і розв’язують прості життєві ситуації математичного змісту.
Складнощів на уроках математики не виникає, не зважаючи на велику кількість математичних термінів.
Всесвіт
Учні
спостерігають за змінами, які відбуваються у природі протягом доби;
розповідають про залежність життєдіяльності людей, тварин і рослин від зміни дня і ночі; погодних явищ; пір року і наводять приклади;
пояснюють значення для людини здатності бачити, чути, сприймати на дотик, смак, відчувати запах і наводять приклади;
визначають об’єкти довколишнього світу, сприймаючи їх на дотик, смак, слух, за запахом і зовнішнім виглядом;
визначають об’єкти довколишнього світу, які можна розпізнати на дотик, смак, за певним запахом;
виявляють розуміння (під час спостережень, досліджень, практичних робіт, екскурсій) того, що основним джерелом пізнання всесвіту є довколишній світ;
застосовують короткочасні – протягом доби – спостереження (за змінами у житті рослин, тварин, людини, положення Сонця, погодними явищами тощо*) за пропонованими вчителем пізнавальними і практично зорієнтованими завданнями, виявляючи розуміння спостереження як розглядання об’єкта довколишнього світу з певною метою;
доцільно застосовують для спостережень, досліджень, практичних робіт лупу як збільшувальне скло для розгляду дрібних об’єктів.
Є додатковий навчальний посібник – атлас.
Складнощів у процесі вивчення предмету Всесвіт не виникає.
Є предмет Арт-технології. Програму цього предмета структуровано за модулями «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Handmade:своїми руками», «Театралізація», «Мистецтво слова». На вивчення цих предметів відведено по 0,5 години.
На уроках Театралізація та Мистецтво слова відбувається інтеграція з уроками Української мови. Діти вчаться монологічному та діалогічному мовленні, вчаться розрізняти та знаходити пряму мову в тексті, вчаться розрізняти віршовані та прозові твори, розігрувати різні життєві ситуації.
Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується навчальним предметом«Фізична культура», години на вивчення якого не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. З метою оптимізації навчального навантаження учнів і виконання навчальної програми з фізичної культури 1 навчальна година на тиждень відводиться для проведення гімнастичних вправ на кожному уроці всіх передбачених навчальним планом предметів. Відповідно тривалість уроків усіх інших навчальних предметів збільшується на дві хвилини, які використовують для проведення фізкультхвилинок, пальчикових, артикуляційних гімнастик, гімнастики для очей тощо. Всі вправи подані в кожному журналі на окремій сторінці. Та ще дві години відводяться на уроки фізичної культури.
Вцілому, програма експериментального курсу «На крилах успіху» є адаптованою відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти.
|
