Днями, а саме 8 і 9 травня по усій території України проходили заходи, присвячені Дню пам'яті та примириння та Перемозі у Другій світовій війні.
Для процівчан це непросто святвові травневі дні. Це ті хвилини, коли під час урочистого щорічного мітингу збираються у центрі села всі місцеві жителі, об'єднані спільним болем. Бо ж саме в цей час лунають зі сцени імена загиблих родичів у час трагічних воєнних років... Саме в цей час розумієш заради чого полягли герої, за що і за кого віддавали своє життя солдати... А ще дужче болить від того, що і нині проливається кров українських синів і дочок. І наші земляки сьогодні знаходяться на сході нашої країни, боронячи її від загарбників. І на сцені, уквітчані дитячими букетами запашного бузку присутні були Герої сьогодення.
Тож недаремно, 9 травня, вся наша шкільна родина зібралася навколо меморіалу у центрі Процева, щоб прийняти участь у мітингу до Дня Перемоги.
А після усіх заходів діти, дорослі і всі присутні мали змогу насолодитися концертом - така вже у нашому селі традиція, бо ж "музика вічна..."! Вразило абсолютно все - і спів Процівського хору, і чудове виконання пісень сольно, і юні виконавці, зокрема Владик Кияшко грою на баяні, дитячий ансамбль з піснями про мир. А особливо взірвало публіку оваціями виконання пісні «The Show Must Go On» Владиком Лузаном - аплодували стоячи. І це гасло - шоу продовжується - стало символічним!
Ми вдячні усім небайдужим і хочемо побажати лише одного, проте найголовнішого - миру усім!
15 травня 2018 року
*******************************************************************************************************************************************************************************************************************************
Промайнули новорічні свята. Кожному з нас вони запам'ятаються чимось особливим, приємним, теплим, казковим. Всі найщиріші сподівання і мрії ми пронесемо у воїх серцях весь рік. А мені пригадалося, що на передодні Нового року, якраз після свята Святого Миколая мені на очі потрапив пост з фейсбуку, написаний нашою односельчанкою, депутатом районної ради Кияшко Юлією про чергову поїздку в зону АТО. І ця поїздка була особливою, бо присвячена була саме святу Миколая - коли даруються подарунки, зокрема діткам, хоча і дорослі щиро вірять у чудеса. А привернуло мою увагу те, що серед світлин у пості я помітила фото малюнків та листівок наших учнів, які вони створювали для діточок з дитячого будинку у м.Лиман Донецької області. Ось, що пише авторка посту про цю поїздку:"Люди, ви неймовірні!!!
Завдяки вам було зібрано , майже , дві тонни допомоги для дітей та військових!
В дитячий притулок м. Лиман Донецької області завезли 700 кг овочів, килимове покриття, зошити, фен, плойки, колготки для дівчат, а також різноманітні фрукти.
Як не дивно, але діти найбільше раділи малюнкам, які намалювали їхні ровесники з Процівської ЗОШ."
А потім Юля Анатоліївна завітала до нас на ранкову лінійку та поділилася враженнями. Вона роздала кожному учню школи фото з поїздки, де були зображені радісні обличчя діточок-вихованців притулку в момент, коли вони отримували малюнки. Як сказала Юля Анатоліївна, листівкам та малюночкам діти радали найбільше! Тож ось така маленька, здавалося б, справа творить великі дива - дарує щастя від одного серця до іншого.
Миру нашій країні! Слава Україні! Героям слава!!!
