Ні для кого не секрет, що у нашій Процівській школі дуже багато талановитих дітей. Тому розвиток їхньої творчості та індивідуальності – одне з головних завдань у нашому навчальному закладі. Всі бажаючі учні можуть приймати участь у різних гуртках, у тому числі і драматичному гуртку «Лісовичок», що давно функціонує на базі Процівської школи. Незмінним керівником драмгуртка є Розумна Ліна Михайлівна. Обов’язковим є щорічний звіт гуртківців на рівні району. Тому, обравши цікаву і всім знайому з дитинства п’єсу «12 місяців», актори розпочали підготовку до дійства.

І ось він, довгоочікуваний день прем’єри настав . 3 лютого 2017 року в стінах Процівського клубу на сцені ніби ожили герої відомої казки – всі вони, 12 місяців на чолі з Січнем (Владик Лузан). Під звуки чаруючої музики, зачитавши вступ до казки, Ліна Михайлівна ніби перенесла всіх присутніх на лісову галявину, до палаючого вогнища, де зібралися всі герої. Грудень (Сашко Овсієнко) притрусив сніжком, завірюхою заморозив, вітром зимовим подув…

А в теплій господі, що край села, господарювала бідна, працьовита, але сиротка Ксеня (Варнавська Ліза). І все б нічого, та жила вона з мачухою і вредною Паланою (Наконечна Діана і Недождій Вікторія). І змусили вони бідну дівчину в зимовий морозний вечір йти в гори фіалки шукати. Знесилена Ксенія вже і не сподівалася живою повернутися, аж раптом зустріла на галявині дванадцять місяців. Розчулені розповіддю дівчинки, вони допомогли їй. Передав свій посох Січень брату Травню (Марченко Олександр). Так Ксенія не з пустим кошиком додому повернулася. Але ж вредній Палані і того мало – суниць свіжих забажала! І знову дівчинка в біді. Вже і не сподівалася, що їй місяці допоможуть, але пожаліли вони її. І взявся цього разу за посох Червень (Корсун Богдан). Та і цим не вгодила вона мачусі і сестрі зведеній. За яблуками її відправили, а самі за нею( не повірили, що це серед зими таке диво). І ось вони вже всі перед Січнем стоять. Місяці вирішили провчити невдячних – хотіли злим чаклункам віддати мачуху з дочкою( Чернова Поля, Пальчик Валерія, Мостепан Анна). Та змилувалася Ксенія і випросила пробачення для рідних – бо ж мала добре серце.

І дійсно, добро має бути всюди! З таким гаслом, під спів дитячого вокального ансамблю і закінчилася вистава.

За цим казковим дійством спостерігали гості - Галатенко Світлана Анатоліївна та Кравчун Алла Георгіївна. Своїми враженнями поділилася Світлана Анатоліївна, відмітивши чудово оформлену сцену, відмінні світлові ефекти, та похваливши гру маленьких акторів, бо ж не побоялися і вивчили текст у віршованій формі.

Ми, звичайно, отримали превелике задоволення від побаченого. Вдячні всім, хто не був байдужим і допоміг у підготовці. І нехай добро панує в наших серцях, сім’ях, і в нашій Україні!