Впродож усього попереднього тижня у Процівській школі, а саме у світлій веранді усіх зустрічали неймовірні, неординарні, прекрасні витвори дитячої уяви з квітів, фруктів, овочів, з усіх можливих "подарунків" Золотої осені. Фантазії родин наших учнів не було меж - тут і лелеки з орхідей і ромашок, і букети з яблук і груш, і віночки з калини, і возики з квітами, і букети чорнобривців у гарбузовій вазі....і ще багато - багато краси! А аромат - це треба було відчути - тільки входиш ранком до школи і серце радіє, і очей не відвести від тої краси. Прекрасно!
Традиційно, перша неділя жовтня присвячена чудовій, прекрасній професії - освітянам! І кожен, хто працює на благо діточок - навчає, виховує, годує, піклується відзначає Свято працівника освіти.
Можна довго оспівувати професію вчителя - вже багато сказано і написано на цю тему. Але мені щоразу згадуються слова Надії Красоткіної : "Учителем не кожен може бути, не кожне серце вміє говорить..." Мабуть саме тому ця праця така нелегка, і водночас, дуже приємна. Бо ж наші серця говорять, а серця діточок нам відповідають - своїми досягненнями, вчинками, справами, думками і теплими словами вдячності.
